Коли осінь залишає після себе слід.

Залишайся у мене подихом на вустах,
який терпко припаде до слова.
Наші серця зношені у багатьох містах,
але істинно любимо ми в одному.

Залишайся у мене яскравим штрихом
на білому аркуші паперу,
який вп`ється у душу назавжди.
Ми залишаємо за спиною свої давно закладені манери,
і віддаємось комусь цілковито, як завжди.

Залишайся у мене сонцем в долонях,
яке даруватиме промені світла крізь темряву.
Думки засинають теплом у скронях,
я бачу в тобі одвічну потребу.

Залишайся у мене птахом в небі,
який завжди летітиме поряд.
А я залишусь любов`ю у тобі,
коли знову сіпнеться на межі падіння погляд.
©