аніж просто "бути поряд".
Тим паче, якщо відстань, якщо кордони.
Я знову боюсь, що не готова...
І бракне сил починати спочатку.
Зраненому серцю не пришиєш латку.
Це один із тисячі можливих випадків -
я боюсь любити і водночас боюсь втратити.
Стихія абсурду.
Один бореться за щастя, другий складає руки.
Той боїться любити, а інший прагне просто бути.
Змінити б маршрути шляхів, які давно Богом забуті.
Мені немає протиотрути емоційному болю,
я здаюсь без бою,
залишаю свою волю на самоті серед холодного поля,
серед вітрів.
Я боюсь. Я не готова
бути з тобою.
Немає коментарів:
Дописати коментар