(Пере-)Болить.

Це відчуття на подобі зламаних ребер

й нудотно-солодких у горлі слів.

Тепер, коли серце застрягло між землею і небом -
нічого не треба.
Не бажаю й того, щоб ти залишав по собі слід.
Досить йти вслід,
наздоганяти і повертатись.
Мені краще низький, але безпечний політ,
аніж високий, щоб пізніше боляче впасти.

Це сота спроба почати спочатку,
тисячна спроба, аби все змінити.
Та кожна з них - пастка,
тільки й лікуєш рани, щоб не боліло,
щоб не ламало зсередини
тебе справжню, тебе вільну.
Ось так несамовито, повільно.
Дещо цинічно.
Катастрофічно.