четвер, 23 липня 2015 р.

Ціна щастя.

Єдине чого їй бракувало - це його.
Того справжнього, неповторного, того найріднішого.
Серце збивалося з колій, змінювало рух,
як тільки-но їхні погляди перетинались.
Їй не потрібні були інші.
І навіть якщо він у всенькому світі для когось найгірший,
то для неї він завжди був найкращим.
Хоча ціна цієї любові велика,
і вартує їй тонни сил і терпіння,
та вона готова.
Готова, навіть якщо буде важко.
Головне, щоб разом.

Життя - це такі собі несподівані казуси,
ніколи не знаєш хто наступний напише на тебе кляузу.
Можливо ним будеш саме ти.
Іноді для любові не потрібні жодні фрази,
достатньо лише мовчанки.
Проте, якщо серце мовчить, то варто піти.
А по собі зачинити фіранки,
щоб часом назад не повернутись,
щоб не посилати думками листи,
не намагатись повернути Богом забуте відчуття.
Відчуття німої любові
запнутої на півслові.

Немає коментарів:

Дописати коментар