Щастя не буває минулим.

Кожен подих поруч - це ніби можливість відчути себе
особливо живою,
до мурашок по тілі, до пориву вітру, до невагомості.
Іноді про щастя доводиться лише мріяти,
щоб не зупинятися, не втрачати свідомості від нестачі чогось
або когось необхідного.

Тоді в шаленому темпі рахуєш дні, тижні, місяці...
Проте, натомість минають роки.
А ти все ще серцем самотній,
на руці - карколомний спогад
минулих необачних назустріч кроків.

...В результаті, ти одягаєш на себе байдужий спокій,
холодний погляд й проходиш повз.
Любов є з тими жорстока,
хто не вміє любити, хто живе у надії того,
що впаде дощ і усе це змиє.
...Те, що в серці прижилось,
 і залишилось єдиним, неповторним.