і стишуєш будь-який надмірний вигук.
Це відчуття десь між звуками серцебиття і об'ємом повітря в легенях.
Повір, таке трапляється рідко,
ти - єдина квітка на моїй планеті.
Так іноді кортить вдаватися до найменших сентиментів,
писати рядки, не задумуючись над тим ким є "М И".
Мабуть, і не варто.
Адже й без цього достатньо недосказаних речень,
недоскладаних літер, яких здається, вже ніколи не скласти в одне "ЦІЛЕ".
Нехай моїм відчуттям не буде рими, гучних цитат і фраз,
коли поруч з тобою - я щаслива.
Знаєш, мені надто багато вартують довгі паузи,
особливо якщо любов ця вщент випробувана важким вантажем сумління,
розуму, меж і решти людських аргументів незважених мотивів.
Немає коментарів:
Дописати коментар