навіть попри всі ті незліченні злами, які ми разом пережили?
Мені завжди до нестями кортіло сказати тобі значно більше,
аніж те, що я могла чи вміла.
Але знаєш, слова - це наймізерніша вираженість того,
від чого здатна душа щеміти,
подих запинатись,
а я... від тебе йти, але чомусь знову повертатись.
Так люблю до нестями вдихати твій запах,
носити у собі твою найтеплішу посмішку і мовчати,
мовчати,
просто з тобою мовчати.
Допоки весь світ тоне в безмірному шумі
і гаморі.
Допоки у цьому набитому синцями небі так багато яскравих спалахів.
Немає коментарів:
Дописати коментар