коли їх не поєднує навіть єдине небо над головою.
Вони ж тоді, починають шукати винних,
не бачачи свого гріха у тому.
Найстрашніше, коли рідні люди не торкаються одне одного,
коли між ними глибока прірва.
І ніхто не зробить зустрічного кроку,
бо їхня "правда" надто манірна.
Найстрашніше, коли рідні люди вже не одне ціле,
коли їхні душі на кількохсот милях відстані між ними.
Тепер ніхто не осмілиться запалити багаття, яке давно зітліло,
цей слід залишиться незагоєним всередині.
Найстрашніше, коли рідні люди - це всього лиш минуле,
коли між ними розчинився час.
Мабуть, люди стають чужими,
коли немає більше слова "ми" і "нас".
Немає коментарів:
Дописати коментар