відчуєш як серце стало битись значно частіше.
Ти так любиш ночами блукати по небу, і серед тиші
дотикатися спогадом найважливіших вулиць,
в яких немає вигуків реальності,
там хочеться просто любити, а не шукати інших
способів втечі.
Знаю - кожен твій подих просякнутий суперечками
власного серця і розуму.
Не так уже й легко любити і на тому ставити якісь заперечення,
особливо коли навіть цей самовідданий крок
був найщирішим серед усіх, що колись було.
І якщо вкотре вирішиш позначити відчуте пунктиром
як рамками заборон та інфекційних думок -
згадай те, як важко дихалось
після минулих твоїх емоційних падінь та передумов.
Немає коментарів:
Дописати коментар