я знову роблю крок кудись "туди".
я знову чую звук шумних розмов
і сонце, що заходить, б'є промінням по душі.
сум прокрадається між тІсним швом
порожніх слів й мовчАзних лабіринтів.
крізь титри згаданих моментів, погляд зазирає у минуле.
як швидко.
швидко все минає,
так мовби мить вдаряється щосили в землю прутом.
хай вітер пронесе крізь холод тепле затишне повітря,
залишить десь позаду кригу серця.
я знову. знову.
знов повірю, якщо твоя любов моїй озветься.
перон. вагон. міст. станція. квитки.
я знову роблю крок кудись "туди".
я знову відчуваю мить, що пробивається крізь час...
справжня сміливість йти за серцем,
навіть, якщо всі двері замкнені
на жорсткий залізний засув.
Немає коментарів:
Дописати коментар