Цей сум, немов єдина, залишена часом касета - на replay.
Усе, що мені залишається - це щоночі ловити сни,
де ти
замість тисячі відповідей,
замість кількох пришитих до мене білими нитками ролей.
Я, на жаль чи на щастя,
не докінця знищила свої мільйонні "але" на аргументи любові,
не докінця готова бодай на щось без тебе.
Сподіваюсь, ти розумієш в яких словах тут пОмилка,
якщо серце одним лише поглядом
ладне рватись на волю.
...Зачиняй кватирку, в цій кімнаті холодно,
почуття перейняті протягом, який свище у наших душах.
Ти можеш усе забути, навпроти почуттів ставити прочерки,
бАйдуже сприймати будь-який щонайменший дотик,
але бодай на самоті не відмовляйся від власної правди і сліз,
які все частіше тиснутимуть між ребрами замість слів,
що закривають відчуття у мушлю
і руйнують твій надзвичайно особистий Світ.
Немає коментарів:
Дописати коментар