Якби ж вони тільки йшли у твоє серце,
якби ж вони тільки були почуті.
Коли вкотре запитаєш себе про щастя,
то знай, - ці дороги пропалені, зношені, аж ніяк не забуті.
Завжди так кортіло дізнатись як це у тобі "бути",
як це, коли одна, бодай наймізерніша думка
може зародити цілий всесвіт?
Здається, моє серце складається з кількох букв,
яких не містить жоден мовний алфавіт.
Знаєш, на тебе завжди тиснутиме той карколомний гніт,
ти ж бо прагнув забути,
та забути не зміг.
Ти - мій найвідданіший крок до серця,
який всередині мовчки застиг.
Немає коментарів:
Дописати коментар