- Самотні стіни, відверті думки
і той, кого найбільше любив.
Часом на те, щоб забути проходять роки,
але як і раніше - пам'ять не підводить.
Хтось себе навмисне голодом морить,
аби потім їсти чайними ложками небо.
А більшого й треба...
Тільки би бути з тим, кого любиш.
Повір, ти усе це забудеш.
- Любовні історії, короткі романи...
...відчуття, що шматками ламали душу.
Навіть спраглих серцем, іноді від любові нудить.
Всередині них (спустошених, зношених) існує інше життя.
Бодай, навіть розміром в піщинку...
І через мізерну щілинку їм видно цілісінький світ.
"До" і "від" або ж навпаки.
Він на відстані простягнутої руки - лише простягни.
І живи.
Немає коментарів:
Дописати коментар