кришталевим промінням крізь фіранки на тіло.
За прогнозом погоди - мало дощити,
а тут сонце помаранчево світить,
окреслює тінню людей у будинках,
цілує шию, на волоссі змінює відтінки
з темного на світле.
Ти йдеш до серця тихенько, навшпиньки,
ночами пишеш/читаєш книги,
і усе це лиш подумки, усе це лиш потайки,
короткий уривок,
щоб далі про головне.
Знаєш, це така собі передумова
про щось, що всередині,
про щось, що живе.
Немає коментарів:
Дописати коментар