H E A R T

Що мені іще додати до цієї жмені вічності та суму, 

який простягся шлейфом думки?
Ні, він не сіє на моєму серці сумнів,

не дражнить душу, тільки таємничо манить.

Цей сум із присмаком льодяників та чаю з м'яти...

Я начебто не піддаюся, але мов те мале дитя, -

обожнюю солодке, 

навіть якщо іноді гірчить.

Бо ж для любові 

єдиний спогад чого вартий, навіть якщо у серці затремтить -
він злегка туманить і п'янить...

Знаєш, серед цього шквалу пульсу та емоцій

десь за кулісами ховається життя.

Частіше в помислах звучить трагічна істина, вимальовується муза,

а на вустах - словесний дотик правди і буття.