Cuore / notte.

- Що там принишкло за твоєю спиною?

Так, мовби боїться криги, боїться холоду,

цілує плечі, відтворює кожен зроблений тобою крок.

Тінь, що відбивається з серця, 

зафарбована кольором в ніч,

серед якої блукаєш, мов втрачений або загублений лицар.

Здається, я бачу, як ти тремтиш...

Біль загартовує, чистить до блиску шліфовану сталь,

вже більше мовчиш, бо ж кожне слово - удар.

І чим довше, у відповідь, цілишся,
тим більша ймовірність того,

що ти програв.

Чомусь правда частіше палає червоним, 

випалює кожен сантиметр душі,

забинтованої та залитої чаєм з ромашки.

Навколо кажуть : "час минає - минає все",

а насправді, час минає і минаєш ти,
якби не було добре... якби не було важко.