Не прагну більше складати сум у кишені осіннього холоду,
в тому не має правди - лиш гірчить полином думка,
яка міряє відстань від тебе до мене.
Зачиняй усі двері, кватирки, щоб серце не дихало так обважніло,
щоб не запиналось, не втрачало найважливіше у світі вміння -
любити.
Знаєш, частіше я просто мовчки готова
заради твого серця на найбільший подвиг,
і байдуже яким буде наступний крок : падіння
чи злету.
Головне, щоб з нами Господь,
головне, щоб ти зі мною.
...Я стану вітром, я стану повітрям, щоб нишком забитись
в куточку твого світу.
І коли ти мовчатимеш, а всередині голоситиме тривога -
я проситиму в Бога
Немає коментарів:
Дописати коментар