Soul.

Завжди чомусь так кортіло сховатись
солодким льодяником у твою кишеньку,
якого ненароком витягнеш, коли на душі буде не зовсім безхмарно,
заплутатись вітром у твоєму волоссі,
а ще неодмінно стати єдиною
до нитки списаною сторінкою в твоєму блокноті.

Знаєш як це складати мелодію з випадкових акордів,
які щоразу дужче всотуються у твоє лляне, зношене серце,
в якому живуть пустельні, самотні,
але такі рідні вулиці
блукати якими щоразу, як вперше.

...Іноді, наше життя носить на собі сотні можливих
знакових версій,
які здатні творити або ж руйнувати внутрішній всесвіт
споріднених душ.
Можливо колись таки, та й розчиняться пилом ці купи питань,
протертих дискусій і невиправданих ілюзій.
Можливо колись таки, та й збудеться усе, що
так несамовито боїться вийти з дна на сушу.