.runaway.

Щодня вигадуєш собі по кілька нейтрально пастельних історій,
аби залишатись осторонь, аби не дивитись глибше.
Кажеш, що весна лиш прийде, розвіє цей холод,
розтопить лід,
і ти більш не будеш таким надмірно схвильованим, розхитаним і
розхристаним як раніше.

Немає нікого вірнішого, аніж тиша,
аніж мовчання,
в якому відсутній будь-який щонайменший натяк
на ілюзорний світ, у якому ти досі
самовіддано жив і,
за великим рахунком, вижив
тільки тому, що зміг піти.

Знаєш, іноді варто залишатись залишеним,
зі стиснутим серцем в руках,
із поламаними ребрами від зайвих скрижанілих слів.
Іноді варто здійснювати втечі не лише від себе самого,
від власних думок,
а й від всіх.