"я тут, рідний, повернулась",
виділивши цілковитим відчуттям щастя та любові
те найважливіше у світі для неї слово -
"р і д н и й".
Так, не повіриш, але вона щаслива навіть саме тому,
що має можливість вкотре його сказати
бодай мовчки, бодай десь на самому дні
свого крихкого тендітного серця.
...Завжди ладна тобі віддати свій несміливий погляд,
затишно обійняти, зварити чашечку кави
без жодних на це прохань.
І хоч не завжди любить раптовий про тебе навіяний спогад, але
повір,
вона обожнює про тебе мовчати, про тебе писати
і називати твоє ім'я.
Знав би ти скільки незліченних разів
вона згадує твій голос
і як сіпається її душа, коли невдовзі його почує.
Це безцінне почуття б'ється тобою
в її грудях.
Немає коментарів:
Дописати коментар