СУМнівне.

Хто ти насправді : моє серце чи моя загибель?
У скронях нестримно пульсують морські сині хвилі,
щосили оббиваючи пороги твого дому.
Мабуть, усі ми просто безсилі перед значною кількістю
нажитого роками болю.

...Відчуваєш як несвідомо між нами тягнуться міста,
як час надто швидко змінює орієнтири?
Я навіть не встигаю зрозуміти,
хто ти для мене і хто я без тебе, рідний?

Можливо, в мені занадто мало віри
і занадто багато сумнівів...
...Бо ж хто тут сьогодні повірить,
що можна ось так просто безмірно когось любити?
Просто серцем жити.