моє тендітне серце?
Наскільки голосно між нами б'ється
цей відносно незламний світ?
Я просто обожнюю те, як ти смієшся,
так, ніби у цей момент виливаєшся наззовні цілісінька ти.
Поглянь, ще кілька хвилин до заходу сонця...
В такі моменти знаю, що з тобою я не один
і моя самота рівноцінна нулю.
Там по небу розлились думки, мов рожево-фіолетовий дим
на блакитному полотні
нашого спільного спокою.
...Відчуваєш, моя рідна, як душа розтягається морем
тими вулицями, якими ми йшли?
Як пахне наша з тобою сьогоднішня вічність?
Я ладен би був загубити стрілки годинника,
аби просто з тобою іти...
Аби просто дивитись тобі
у вічі.
Немає коментарів:
Дописати коментар