а серце вдихати тобі у долоні.
...Слова починати і закінчувати обіймами...
Знаєш, осінь сьогодні холодна,
чекає поки сонце зійде,
обпалить її вуста своїм теплом,
і зникне за горизонтом,
щоб повернутись сюди знов.
З тобою мені не потрібно розмов
і зайвих слів, аби хоч чимось розчинити тишу.
Саме тут, з тобою я інша,
без закляклих на місці акцентованих речень,
самовпевнених поглядів засипаних перцем...
Я з тобою жива серцем -
дихаю, пишу, дивлюсь на небо...
Це саме ті найцінніші моменти,
від кінчиків пальців до дна душі.
Це саме той голос серця,
який пише вечорами вірші,
і промовляє
в тобі.
Немає коментарів:
Дописати коментар