на розірваних серцях і кордонах близьких людей.
За коміром принишкло прискіпується сум,
і ховає у похмуре небо твоїх тисячі ідей.
Ми тут закінчуємось і розтинаємось ножицями
на багато гострих частинок.
Кожен ходить своїми вулицями,
але щоразу ми плутаємось одним і тим же ж шматком ниток.
Не розділяймо зиму на два полюси,
тримаймо її цілою. Разом.
Наші думки - зелені ліси,
сповнені повітря, любові і забуті часом.
Ми з тобою живемо за різними координатами,
по той бік дня і ночі.
У них єдине життя, поєднане спільними силуетами,
тож будьмо як і вони нерозлучними.
Немає коментарів:
Дописати коментар