Прірва.. .Таке глибоке, безоднє слово. Так, справді, воно відлякує, змушує подумати про щось страшне і надзвичайно моторошне.. . Розтлумачувати це слово , гадаю, недоречно... .Адже, кожен відчуває його по-своєму. Хтось боїться там втонути, хтось біжить насліпо туди, а хтось стоїть на краю і дивиться їй у вічі. У її глибокі вічі... . Які приваблюють своєю незбагненністю. А ти кажеш собі : "Лишень не загубитись, лишень не втонути". І, коли тобі здається, що твоя самовпевненість перемагає.. Ти обертаєшся до тієї прірви спиною, і йдеш кудись найдалі... .Але відчуваєш, як хтось ніжно й загадково торкається твого плеча, і ти втрачаєшся. І вся твоя впевненість кудись зникає.. . Вона охоплює, заволодіває тобою. І, будучи в ній.. .Ти певною мірою розумієш, що це не так вже й страшно, що на дні тієї безкінечності заховані коштовності, які не кожному дано відшукати. Що ззовні, прірва- це велика, глибока чорна діра, від якої лише мурашки по шкірі, що там вже говорити про відчуття?.. . Але йдучи на самісіньке її дно, відкриваючи те дно глибше і глибше, розумієш, що це якийсь інший світ.. .І знаєш, він, немов, калейдоскоп виблискує різними кольорами, які так і манять пізнавати ту глибину прірви, більше і більше... .
Прірва.. .Це своєрідна тиша, спокій, в якому ти знаходиш відповіді на питання. Це місце, де можна побути сам на сам, і пізнати себе глибше... Навіть, можна пізнати колір своїх думок.
І ось тепер, ти робиш висновок, що не все є страшним, що ззовні лякає. Не бійся.. .Йди на цю глибину прірви. І ти зрозумієш значно більше, ніж тут описано.
Приємної і продуктивної тобі подорожі... . ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар