надія завжди присутня.
Хоча б тому що (піднеси погляд вгору),
Там тебе завжди чують.
Повір, завжди чують.
Бачать злети й падіння,
відчувають на власному тілі
силу емоцій і болю,
а на кінчиках пальців - крижаний холод.
Не заплющуй повіки, не кресли на стелі гранітним,
вдихай якнайбільше повітря, -
ж и в и.
Роса на твоїх віях розтане, як тільки сонце засвітить,
а далі...
далі розійдуться хмари, Господь поцілує всі рани
й загояться. Всі вони неодмінно загояться.
Серце встелиться квітами, травами.
Небо вдихатиме спокій,
мов після повені.
Моя рідна, це наймудріша можливість від Бога -
з любов'ю дивитись на тебе і чекати знову й знову.
Немає коментарів:
Дописати коментар