так ніби вони втрьох
щирі друзі за одним столом разОм зі мною,
розпиваємо учотирьох терпке вино
і всю оцю ілюзію,
що крутиться навколо одногО.
Наївна дівчинко, тобі лиш посміхнутися
і фантазія твоя породить
причин десь близько тонни,
щоб змусити серце дужче битися,
щоб змусити червоніти, запинатися, пильно дивитися
у його кремезну спИну.
І ти не залишиш своєму сумлінню жодного шансу,
щоб припинити це виверження емоцій, помислів і незграбних спроб
здаватись щасливою від єдиного погляду.
Це лиш іскра, потреба присутності,
тільки згораєш, тільки руйнуєшся.
І все це, щоб народитися знов.
Немає коментарів:
Дописати коментар