що розлітаються друзками?
Чи як мовчати так, щоб ті слова були почуті?
Заплющуй очі, вчись літати так, щоб це було відчутно.
Щоб небо змінювало колір, і дим щоб віявся над домом.
Щоб нескоримо долі
ти підносив серце у долонях, мовби компас, та ішов за ним.
Знаєш, люди іноді, такі нікчемно босі й голі,
коли вважають, що без нього, що самі знайдуть те істини лице.
Дехто скаже: філософія любові - найбільш за все
намарне і пусте,
а сам шукає порятунку в ночі, коли думки - то зграя птахів,
які все крутяться і крутяться довкола.
І ти так хочеш, щоб до ран прикласти подорожник і усе мине...
Господь придумав дещо краще :
якщо вже борешся за те, щоб "бути",
то ось тобі у руки...ні, не шабля і не меч.
Ось тобі усередину серце,
а людині серце не для слів, війни чи втеч.
Немає коментарів:
Дописати коментар