вони не згаснуть, знай, лиш завдяки тобі.
Малюй на очах свої горизонти,
не втрачай моменту, дій!
Коли хтось пручається власній долі - йому чомусь більше щастить,
хоча каміння у спину
все ж летить.
Тисни на клавіші власних судин,
заграй мелодію серця.
Бийся, бийся, бо ж там - цілий світ,
він проникає у душу,
хоча більше мовчить і мало за ким женеться.
Не шукай монет, купюр, щоб заплатити за любов.
Цю квітку в серці носить тільки той, хто не боїться терня.
І все ж так, іноді, замало молитов,
аби залікувати рани, які болять так нестерпно.
Немає коментарів:
Дописати коментар