Торкайся моєї душі, найрідніший,
твій погляд, замість сотні ліків,
замість тисяч прагматичних, чужих слів.
На моєму серці засихають, в'януть квіти,
які раніше ти там посадив.
Знайди. Знайди.
Знайди мене серед усіх розбитих паралелей цього часу,
де ми частіше розтинались, ніж були.
Живи. Живи. Живи в мені єдиним,
навіть якщо болісним, короткочасним,
хоча б допоки ми не згаснем.
Бо в той момент, у небі загримить, заблискає
і врешті розірветься серце,
яке залишиться самотнім і пустим.
Немає коментарів:
Дописати коментар