субота, 6 лютого 2016 р.

Коли до щастя залишався лише крок...

Не хвилюйся, усе минає,
навіть те, що немов десятками мотузок
до власного серця тебе прив'язало, сіпаючи щоразу будь-яку з них тоді,
коли й без того нестерпно болить.
Ти все це забудеш, повір.
...Знаєш, усе, що зараз робило тебе щасливим,
одного разу вмить
стане пилом.

Якщо самотність - це основна твоя сила,
тоді мені варто сховати свої крила.
Адже не так боляче падати,
як зуміти повірити знову у те, що ти вмієш літати.

Навряд чи тут варто самому собі брехати,
бо навіть на небі у білих хмарах немає солодкої вати.
І у любові двох
не завжди є той,
хто здатен любов прийняти,
не те, щоб віддати.

Немає коментарів:

Дописати коментар