між проміжком від неба до землі.
Однаково один із нас борець,
а інший тільки стисне власну волю в кулаці.
Коли стривожена межа відведеного часу
досягне своєї точки вироку, -
нам не вистачить лиш трішки вечірнього джазу
і зовсім тендітної, одержимої лірики.
...Достатньо було б забути про гордість,
про надмірну кількість гучних слів...
Запам'ятай - один із нас однаково скрикне :" Досить! ",
а інший залишить душу в серветці на столі.
Немає коментарів:
Дописати коментар